- стрибун
- —————————————————————————————стрибу́німенник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
стрибун
Смотреть что такое "стрибун" в других словарях:
стрибун — а/, ч. 1) Людина, яка робить стрибок, стрибки, любить стрибати. || Спортсмен, який займається стрибками як спортивними вправами. || Назва різних тварин, які мають здатність стрибати або пересуваються стрибками. 2) ент. Яскравого забарвлення з… … Український тлумачний словник
плигун — а/, ч. Те саме, що стрибун … Український тлумачний словник
пострибун — а/, ч., розм. 1) Той, хто часто стрибає, не сидить спокійно на місці; стрибун. || перен. Пустун (про дитину). 2) Коник (див. коник 5)) … Український тлумачний словник
стрибач — а/, ч., розм. Те саме, що стрибун 1) … Український тлумачний словник
стрибунець — нця/, ч. 1) Зменш. пестл. до стрибун 1). 2) перев. у сполуч. зайчик стрибунець, коник стрибунець. Уживається на позначення зайця, коника (перев. як епітет) … Український тлумачний словник
стрибунка — и. Жін. до стрибун 1) … Український тлумачний словник
стрибунчик — а, ч. Пестл. до стрибун 1) … Український тлумачний словник
стрибуха — и. Жін. до стрибун 1) … Український тлумачний словник
акробат — бата, ч. Пр. Гімнаст стрибун на гімнастичних приладах … Словник лемківскої говірки
